«Професія, якої не існує» — дивіться на Суспільному

«Професія, якої не існує» — дивіться на Суспільному

17 вер. 2021

У суботу, 18 вересня, об 11:10 регіональні телеканали Суспільного, зокрема UA: ТЕРНОПІЛЬ, покажуть спецпроєкт від команди Суспільного Закарпаття «Професія, якої не існує». Документальний фільм розповість телеглядачам про ремесло, якого не знайти у державному переліку професій, але яке продовжує жити у віддалених гірських місцинах, — вівчарство. 

Прем’єра на ютуб-каналі Суспільного Закарпаття відбудеться 18 вересня о 19:00. Налаштовуйте сповіщення за посиланням, щоб не пропустити.

Читайте також: Документальний освітній проєкт «Вчитель» — в ефірі всіх регіональних телеканалів Суспільного

Автором ідеї, режисером та відеографом спецпроєкту став Вадим Сурмай, редакторкою — Антоніна Іванова. Вони упродовж трьох днів зйомок жили високо в горах, спостерігаючи за роботою вівчарів: випасанням худоби та виготовленням сирів бриндзі й вурди.

«Виготовлення бриндзі і вурди — це інтуїтивний процес, це знання, які накопичувалися роками, це досвід кожного вівчаря, здобутий тижнями тяжкої праці. Увесь побут вівчарів на горі вражає. Умови, як то кажуть, "спартанські": невелика хатина, сповнена диму від ватри, яка ніколи не згасає; ввечері — майже без освітлення, лише маленька свічечка. Тверді дерев’яні лежанки, на які накинули ліжники, ткані з овечої шерсті ковдри, що збилися від часу та вологи — не кожен зміг би там виспатися. І погода, яку Бог пошле. Вівці більше люблять дощ, аніж спеку, бо їхня цупка кудлата шерсть не мокне: вода стікає, неначе з даху. А ось коли спекотно — вівця може навіть молока не давати, хворіти. Вівчарям доводиться підлаштовуватися під ті умови, які є, тому незмінні — дощовик, гумаки і палиця в дорогу», — розповідає про атмосферу знімань Вадим Сурмай.

Читайте також: Кожен глядач має в душі свою річку — на Суспільному прем’єра проєкту «Народжені рікою»

«Вже на другий день знімань ми знали увесь процес вівчарів, який розпочинався коли вони верталися з полонини з вівцями: кожен мав своє чітке завдання і виконував його, усі — частина злагодженого механізму. Як зізнався у бесіді головний вівчар Ілько, без дисципліни неможливо. Мабуть, це і є причиною, чому молодь не надто приваблює ця професія, адже працювати потрібно щодня і без вихідних. Увесь день вівчар на ногах, спить декілька годин на добу, як вони встигають відпочити за цей час, не уявляю», — поділилася враженнями Антоніна Іванова.

Автор проєкту розповідає: найважчим було відзняти увесь процес — від випасу овець до виготовлення сиру. Погода не сприяла, тож знімали у перервах між дощем. Задля яскравих панорам із висоти пташиного польоту, команда використовувала дрон. 

«Найважче виявилося прощатися, адже за ці декілька днів ти наче сам повірив, що ти “вівчериш”, як кажуть на горі. І попрощалися з Ільком, головним ватагом (вівчарем), провівши їх з отарою до найближчої полонини: “До зустрічі! Приїздіть восени, як овець з полонин будем гнати! Буде свято Розлуки”. І пішов. Попереду — мінімум 15 кілометрів з вівцями сходити треба, щоб добре їх випасти», — каже Вадим Сурмай, і додає: «Головне що відчуваєш, — це люди своєї справи. Вони знають як, вони спраглі зробити якнайкраще — на совість, для людей. Тому статус Карпатської Бриндзі як геопродукту дає надію, що професія вівчаря не зникне».

«Вівчарство, вівці, полонини, виготовлення сиру — це абсолютно закарпатські теми, які невіддільно пов’язані і нерозривно асоціюються з нашим краєм. Тому, коли автори проєкту звернулися з пропозицією зробити про це відео, я дуже радо підтримав їхню ідею. Результат мені особисто дуже сподобався», — розповів продюсер Суспільного Закарпаття Євген Тичина

Онлайн наживо дивитися проєкт «Професія, якої не існує» можна на сайтах регіональних філій або у записі — на ютуб-сторінці Суспільного Закарпаття.

Нагадаємо, місцеві Суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо ПроміньРадіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — Суспільне мовлення.